Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова впевнено наближається до свого 100-річчя. Кафедра вищої математики є однією й найстаріших в Університеті. Математику серед інших фундаментальних наук викладали з перших днів створення Всеукраїнського технікуму комунального господарства в 1922 році, який став витоком Харківського інституту інженерів комунального будівництва. Перше знайдене задокументоване згадування про призначення завідувачем кафедри вищої математики відноситься до 1934 року.

Наказом від 11 червня 1934 р. керівником фізико-математичної кафедри був призначений Берлянд Григорій Мойсейович. 

На той час він вже мав майже 10-річний досвід викладацької роботи, яку розпочав, ще від час навчання у Київському електротехнічному інституті (1923 – 1929 р.р.), але майже з перших днів інженерна діяльність уступила педагогічній роботі.

 Майже одночасно з Берляндом Г. М., у вересні 1934 р., на посаду доцента кафедри вищої математики було зараховано 

Сигідіна Марка Давидовича. За його плечима – два дипломи про вищу освіту: в 1920 р. закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, а в 1924 р. – Харківський технологічний інститут; та колосальний педагогічний досвід. Ще будучи студентом Харківського університету, з 1917 р. працював викладачем математики в середніх, а з 1923 – у вищих учбових закладах. Починаючи з 1926 р. М. Д. Сигідін працював на Вищих технічних курсах, на базі яких згодом було створено Інститут інженерів транспорту. Саме там Марк Давидович був затверджений у званні доцента.

Григорій Мойсейович Берлянд очолював кафедру вищої математики до 1938 р., передавши кермо керування своєму товаришу, Сигідіну Марку Дави-довичу, з яким працював пліч-о-пліч протягом наступних 30 років.

З перших років роботи кафедри вищої математики велику увагу провідні викладачі приділяли науково-методичній роботі. В 1936 р. була видана двома виданнями тиражем по 10 000 екземплярів робота Г. М. Берлянда «Таблицы по элементарной и высшей математике». М. Д. Сигідін був автором навчальної літератури, яка витримала 2 – 3 видання, що свідчить про високу затребуваність аудиторії до якісного і доступного подання складного матеріалу. Серед найбільш значущих «Курс математики для комун. университетов» (изд. 1, 2, 3), «Курс математики для профессионально-технических училищ» (изд. 1, 2, 3), «Задачник по математике для механических техникумов» (изд. 1, 2), «Закон больших чисел – популярное издание основ теории вероятностей» (брошюра), «Гиперболические функции вещественных переменных».

Велика Вітчизняна війна внесла свої корективи у творчі та життєві плани талановитих математиків-педагогів. З 15 жовтня 1941 р. Григорій Мойсейович був призваний до служби в Чкаловському училищі зенітної артилерії, де викладав електротехніку та ПУАЗО. З ЧУЗА за запитом Наркомгоспа УРСР він був відкликаний в червні 1945 р. для продовження роботи в ХІІКБ.
А М. Д. Сигідін разом з інститутом брав учать в евакуації спочатку до м. Адлер у вересні 1941 р., а потім до м. Фрунзе з кінця 1942 р., і там працював з великою самовіддачею. 5 жовтня 1942 р. Інститут інженерів комунального будівництва прибув до Киргизії у складі 13 співробітників та 10 студентів. Серед викладачів, що налагоджували навчальний процес в евакуації були математики – доцент М. Д. Сигідін, професор О. Б. Тіц, професор В. Ф. Бржечка. Після проведення осіннього набору та зарахування переводом студентів інших учбових закладів у складі ХІІКБ нараховувалося 4 групи. Саме для них, незважаючи на труднощі в побуті, нестачу навчальної літератури, матеріально-технічної бази, самовіддано працювавали наші викладачі.
Збереглися спогади студентів тих часів, які згадували Марка Давидовича як високого професіонала, доброзичливу людину із почуттям гумору.

Під час евакуації ХІІКБ до м. Фрунзе керування кафедрою доручалося професору О. Б. Тіцу (1943 – 1944 р.р.) та професору В. Ф. Бржечке (1944 – 1945 р.р.).

Тіц Олексій Борисович – дворянин за походженням, отримав блискучу освіту на фізико-математичному факультеті Імператорського Санкт-Петербурзького Університету. Через два роки після Жовтневих подій 1917 р. переїхав з Петербурга до Харкова, де розпочав викладацьку діяльність в закладах вищої освіти. Майже весь свій педагогічний досвід Олексій Борисович присвятив Харківському технологічному інституту, де, починаючи з 1920 р., пройшов шлях від викладача, доцента, декана до професора, завідувача кафедри. О. Б. Тіц отримав також партійно-політичну освіту: в липні 1941 р. закінчив Університет марксизму-ленінізму при Харківському місткомі КП(б)У. Мабуть, саме цей факт був вирішальним, для того, щоб вимусити доц. Сигідіна М. Д. поступитися завідуванням кафедри вищої математики ХІІКБ. Крім того, Тіцу О. Б. було доручено представляти ХІІКБ у міській комісії по контролю над роботою магазину та столовою наукових працівників.

Призначений у 1944 р. завідувачем кафедри вищої математики Володимир Фомич Бржечка в 1916 р. закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету. В 1917 р. він розпочав викладацьку діяльність: спочатку викладав математику в середніх навчальних закладах Харкова, а з 1920 р. в Харківському технологічному інституті. Бржечка В. Ф. очолював кафедру вищої математики з 1923 р. до самої смерті (1954 р.) спочатку в ХТІ, з 1930 р. – в Механіко-Машинобудівному інституті, а з січня 1950 р., після об’єднання цих учбових закладів, в ХПІ ім. В. І. Леніна.

Протягом трьох років (1942 – 1945 р.р.) на кафедрі вищої математики ХІІКБ працював доцент Якуб Лев Мойсейович, який до того був викладачем спорідненого закладу вищої освіти – Московського інституту інженерів комунального господарства.

По закінченню Великої Вітчизняної війни робота Харківського інституту інженерів комунального будівництва стала налагоджуватися. Станом на жовтень 1945 р. в штаті кафедри вищої математики працювали 4 особи: в. о. завідувача кафедри Сигідін М. Д., доцент Гургенов П. О., ст.. викладач Берлянд Г. М., асистент Огородникова З. П.
Зинаїда Петрівна Огородникова – дружина Марка Давидовича Сигідіна, разом з чоловіком працювала в евакуації, і після повернення до Харкова поєднувала роботу у ХПІ з роботою на кафедрі вищої математики ХІІКБ. Свого часу вона отримала блискучу освіту на фізико-математичному факультеті Вищих жіночих Бестужівських курсах м. Санкт-Петербург.

У 50-роки кафедра поповнюється новими членами. В 1953 р. до роботи приступають Лізунова Марія Адольфівна та Роговий Марк Рафаїлович. У 1940 р. М. Р. Роговий закінчив механіко-математичний факультет Харківського державного університету та приступив до навчання в аспірантурі, яка була перервана у зв’язку з початком війни. В червні 1941 р. молодий аспірант був призваний до лав Радянської армії. Марк Рафаїлович Роговий повернувся до Харкова, де в січні 1946 р. продовжив навчання в аспірантурі ХДУ, по закінченню якої успішно захистив кандидатську дисертацію (1948 р.). Після цього був направлений до роботи у Вінницькому педагогічному університеті на посаді доцента.
У 1953 р. М. Р. Роговий разом із родиною повернувся до Харкова, починаючи з цього часу вся трудова діяльність Марка Рафаїловича пов’язана з Харківським інститутом комунального будівництва, де він приступив до виконання обов’язків на посаді доцента кафедри вищої математики. Протягом року (1964 1965 р.р.) Марк Рафаїлович Роговий виконував обов’язки завідувача кафедри вищої математики.
60-ті роки ХХ сторіччя – розквіт кафедри вищої математики. Країна відновилася від наслідків війни, промисловість стала розвиватися стрімкими темпами, а тому зросла затребуваність у висококваліфікованих кадрах. Державний запит на спеціалістів зростає, тому й чисельність професорсько-викладацького складу інститутів збільшується.
Майже всі, хто приступили до роботи на кафедрі вищої математики в той період продемонстрували зразкову відданість своїй справі – їх трудовий стаж в стінах нашого Університету нараховує від 30 до 50 років!
У 1960-ті роки були зараховані до штату кафедри вищої математики Колодяжна Емма Борисівна (стаж в ХІІКБ – 42 роки), Пірогова Ірина Романівна (33 р.), Коркушко Лариса Миколаївна (18 р.), всі – випускниці механіко-математичного факультету Харківського державного університету.
У 1965 р. відбулася значна подія керування кафедрою вищої математики в Харківському інституті інженерів комунального будівництва прийняв доктор фізико-математичних наук, професор Кадець Михайло Йосипович.

Після демобілізації з лав Радянської армії в 1946 р. Михайло Йосипович вступив на фізико-математичний факультет Харківського державного університету, де зацікавився питанням про поширення класичної теореми Рімана про умовно збіжні ряди на випадок скінченновимірних нормативних просторів. Величезний вплив на визначення кола наукових інтересів Михайла Йосиповича мало також видання в 1948 р. книги С. Банаха «Курс функціонального аналізу» – українського перекладу знаменитої монографії «Theorie des operations lineaires». Цю книжку, від’їжджаючи на роботу до Пожежної Школи м. Макіївки на Донбасі, М. Й. Кадець купив у вокзальному кіоску, щоб було щось читати у дорозі. Сьогодні М. Й. Кадець відомий як найвизначніший фахівець на усьому пострадянському просторі з теорії просторів Банаха. З моменту виходу в 1948 р. книги Банаха в українському перекладі теорія банахових просторів істотно змінилася, багато в чому завдяки роботам М. Й. Кадеця. Практично всі результати Михайла Йосиповича мають продовження, а деякі з них лягли в основу цілих напрямків сучасної теорії банахових просторів.

М.Й.Кадець та академік Колмогоров м.Севастополь.

Стрілецька бухта, туристичний табір МАН Криму. 1964 р.

З приходом професора Кадеця М. Й. почав працювати науковий семінар з функціонального аналізу, який швидко набув характер загальноміського. Була створена аспірантура, яка стала дуже результативною. З моменту її створення під керівництвом М.Й.Кадеця вийшло 19 кандидатів наук. Сім з них потім стали докторами фізико-математичних наук. Один з них, С. Л. Троянські, став членом-кореспондентом Болгарської академії наук. В даний час учні Михайла Йосиповича працюють в багатьох країнах світу: Болгарії, Німеччині, Ізраїлі, Іспанії, Росії, Сирії, США та Україні.

Михайло Йосипович з дружнім колективом кафедри «Вищої математики» ХІІКБ під час грибної охоти.

Михайло Йосипович Кадець сприяв створенню на базі кафедри вищої математики лабораторії обчислювальної техніки, перетвореної пізніше на Обчислювальний центр ХІІКБ під керівництвом М. І. Сенченка. В числі перших, хто освоїв навички програмування на ЕОМ «Промінь-М», був завідувач кафедри, професор М. Й. Кадець. Звичайно, його приклад наслідували всі викладачі кафедри. Високий рівень самопідготовки професорсько-викладацького складу кафедри вищої математики, створена навчально-методична база обумовили виокремлення в 1978 р. нового структурного підрозділу, кафедри прикладної математики та обчислювальної техніки, основу якої склали викладачі нашої кафедри.

М.Й.Кадець та М. І. Сенченко. 1970 р.

Михайло Йосипович Кадець – автор і співавтор понад 100 наукових праць, опублікованих з 1953 по 2007 роки. Був членом редколегії журналу «Математична фізика, аналіз, геометрія», референтом провідних математичних журналів світу, старшим куратором і лектором товариства «Знання», членом правління Харківського математичного товариства. Лекції Михайла Йосиповича слухали студенти університетів Іспанії, Ізраїлю, Франції, Польщі та інших країн.

М. Й. Кадець був нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні (1941–1945 рр.)» (1946 р.), медаллю «Ветеран праці» (1985 р.), почесними грамотами за успіхи у підготовці висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства країни та розвиток науково-дослідної і матеріальної бази вишу.
Діяльність М. Й. Кадеця була відзначена почесними титулами, серед яких звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1991 р.), Соросівський професор (1997 р.), заслужений професор ХНАМГ (1998 р.), Президентський стипендіат (1999 р.). В 2003 році йому була призначена довічна державна стипендія.

Очоливши кафедру М. Й. Кадець продовжив поповнювати штат кафедри кваліфікованими викладачами, були зараховані Пайкіна Ніна Яківна (стаж роботи в ХІІКБ – 42 роки), Мешик Альбер Олексійович (28 р.), Скрипко Олена Дмитрівна, яка в 1978 р. перейшла у новостворену кафедру прикладної математики та обчислювальної техніки; Печеніжський Юрій Євгенійович (47 р.); Дорохов Володимир Олександрович (34 р.). Печеніжський Ю. Є. – один з рекордсменів кафедри вищої математики за загальним стажем науково-педагогічної роботи та визнаний авторитет з методики викладання математики.

У 1967 р. після закінчення механіко-математичного факультету та аспірантури ХДУ до науково-педагогічної роботи на кафедрі вищої математики приступає Колосов Анатолій Іванович. Шлях від асистента (1971 р.), старшого викладача (1972 р.), доцента (1982 р.), старшого наукового співробітника наукового сектору ХІІКБ (1984 р) до професора кафедри вищої математики, завідувача кафедри вищої математики ХІІМГ (1992 р.) відбувався при наполегливій науковій роботі: в 1970 р. Анатолій Іванович захистив кандидатську дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук; у 1974 р. затверджений у вченому званні доцента по кафедрі вищої математики ХІІКБ; у 1984 р. – старшого наукового співробітника наукового сектору ХІІКБ, в 1991 р. захистив докторську дисертацію; у 1992 р. Анатолію Івановичу присуджений науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, в тому ж році він був обраний на посаду професора кафедри вищої математики, призначений завідувачем кафедри вищої математики ХІІМГ, а в 1994 р. йому було присвоєно вчене звання професора кафедри вищої математики ХДАМГ.

У 1934 році видатним італійським та американським фізиком, нобелевським лауреатом Енріко Фермі та англійським фізиком Джоном Томасом було сформульовано нелінійну крайову задачу на незакріпленому відрізку, відому як задача Томаса-Фермі із статичної теорії атому. Ця задача не має точного аналітичного розв’язку, перший наближений розв’язок отримав сам Енріко Фермі, ряд відомих фізиків та математиків теж працювали над цією проблемою. У 1968 р. А. І. Колосов отримав остаточний розв’язок цієї проблеми, побудувавши двосторонні наближення із будь-якою заданою точністю, які збігаються по нормі до єдиного розв’язку задачі Томаса-Фермі. Досягти цього вдалося завдяки запропонованому А. І. Колосовим методу розв’язання крайових задач на незакріпленому відрізку, названому методом подвійного віддзеркалення.

А. І. Колосов в робочому кабінеті

Протягом багатьох років Колосов А. І. був у складі спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Інституті проблем машинобудування НАН України, головою державної екзаменаційної комісії в Харківському інституті радіофізики та електроніки, був членом Вченої ради ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.
У грудні 2018 р. Анатолій Іванович пішов з життя.

У 1968 р. до роботи в ХІІКБ на посаді керівника групи програмування запросили Станішевського Степана Олександровича, який відразу почав поєднувати цю роботу з викладацькою на кафедрі вищої математики. Затребуваний спеціаліст у 1971 р. перейшов працювати до Всесоюзного науково-дослідного інституту по охороні вод. Розроблені їм в науково-дослідницькому інституті алгоритми були внесені до Державного фонду, а підготовлені за його безпосередньою участю «Рекомендации по расчету и технико-экономическому анализу систем водоохранных мероприятий» були впроваджені в басейнових інспекціях Мінводгоспа СРСР. У 1982 р. Степан Олександрович повертається до ХІІКБ, де працює на посадах старшого викладача, доцента, професора кафедри вищої математики до смерті в 2016 р. Під його авторством видано десятки науково-методичних робіт. Довгі роки Степан Олександрович очолював предметну комісію з математики на вступних екзаменах до ХІІКБ.

Практичне заняття проводить доцент С. О. Станішевський

У 1968 р. до роботи на кафедрі вищої математики приступив випускник механіко-математичного факультету Харківського державного університету Бізюк Валерій Васильович. Вже більше півсторіччя Валерій Васильович всі свої сили та натхнення віддає справі підготовки кваліфікованих спеціалістів народного господарства. На даний момент він є абсолютним рекордсменом по тривалості роботи на кафедрі вищої математики, а, можливо, й Університету в цілому. За цей час він пройшов шлях від асистента до доцента. У 1992 р. в ХІІКБ було створено новий підрозділ – факультет довузівської підготовки, який всі роки існування очолював В. В. Бізюк.

У 1970-ті роки до роботи на кафедрі приступили Калевич В. В., Клімов В. Б., Башлай В. С.; аспіранти Кадеця М. Й. Акимович Володимир Олександрович (стаж роботи в ХІІКБ – 33 роки) та Потапов Петро Гаврилович; товариш Михайла Йосиповича, який довгі роки працював в Харківському державному університеті, Перепеліцин Ігор Львович (22 р.); Слабова Тамара Григорівна (12 р.). У 1972 р. розпочав роботу на посаді асистента Грицайчук В. М. (24 р.) Після захисту кандидатської дисертації закінчив курси португальської мови та був направлений у відрядження в Мозамбік на довгострокову педагогічну роботу терміном на три роки. В період з 1990 р. по 1996 р. Володимир Михайлович працював відповідальним секретарем приймальної комісії інституту.

У 1974 р. приступив до викладацької роботи на посаді доцента кафедри вищої математики керівник Обчислювального центру ХІІКБ М. І. Сенченко. Нині Микола Іванович директор Державного науково-дослідницького інституту «Книжкова палата України імені Івана Федорова». Він підготував 10 кандидатів, 2 докторів наук, автор більш ніж 50 книг, член Національної спілки письменників України, Лауреат премії імені Івана Франка.

1976 р. – 1978 р.р. на кафедрі працювали В. Д. Гребінник та С. А. Раков. Сергій Анатолійович – аспірант Кадеця М. Й. Після захисту дисертації очолив кафедру вищої математики Бердянського державного педагогічного інституту. Пізніше, в 1991 – 2000 р.р. – Сергія Анатолійовича Ракова призначають директором Регіонального центру нових інформаційних технологій в освіті при Харківському державному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди; а 2002 – 2007 р.р. він стає першим директором Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти.
Того ж року кафедра поповнилася молодими талановитими викладачками – Коваленко Нонною Наумівною (стаж роботи в ХІІКБ – 17 років) та Ситниковою Валентиною Семенівною (34 р.
Роком пізніше до роботи приступили Ропавка Олександр Іванович та Годун Борис Васильович. Олександр Іванович вдало поєднував викладацьку роботу з адміністративною. Починаючи з 1985 р. він очолив деканат по роботі з іноземними студентами. Борис Васильович – аспірант Кадеця М. Й. Пізніше, після захисту докторської дисертації, в середині 90-х років повернувся на батьківщину, до Херсону, де продовжив викладацьку роботу у Херсонському національному технічному університеті.

Кафедра вищої математики 1970-ті роки

У 1981 р. з НДС ХІІКБ до кафедри вищої математики перейшов Тихонович О. Ю. а в 1995 р. під керівництвом завідувача кафедри проф. Колосова А. І. він захистив кандидатську дисертацію. Олександр Юльянович Тихонович був одним з тих першопрохідців нашого інституту, завдяки ентузіазму яких була налагоджена робота навчально-консультативних центрів по всій Україні. В перші, найважчі роки, коли не була ще створена матеріально-технічна база, він об’їздив всі міста, в яких потім нормально функціонували НКЦ ХІІКБ, опікувався набором студентів, забезпеченням навчально-методичного комплексу дисциплін. На 50-му році, у 2005 р., пішов з життя сповнений ідей та творчих планів талановитий викладач.

Нетривалий час у 80-тих роках викладали на кафедрі вищої математики наукові співробітники НДС Т. І. Гуткін та Пасика Є. Е.
У 1987 р. до роботи на кафедрі приступив Бораковський О. В. Передчасна смерть у 2018 р. перервала плідну викладацьку діяльність.
У 90-ті роки кафедра поповнилася новими членами. До роботи приступили Якунін Анатолій Вікторович – понині один з провідних викладачів, очолює напрям дистанційної освіти викладачів кафедри, протягом багатьох років виконував обов’язки профгрупорга, на даний момент його стаж роботи в Університеті – 27 років; Данилевський Микола Прокопович, за плечима якого була посада завідувача відділом Спектроскопії проблемної лабораторії іонних процесів фізико-технічного факультету ХДУ імені О. М. Горького, за 22 роки роботи в Університеті став автором навчальних посібників та розробником і першим викладачем курсу «Сферична геометрія та тригонометрія» для студентів спеціальності «Геоінформаційні системи та технології»; Бистрова Людмила Олександрівна – протягом 15 років роботи завжди спонукала студентів до оволодіння математичними знаннями і була готова навіть у свій вільний час допомагати їм у цьому; Мазур Олена Миколаївна – аспірантка завідувача кафедри Колосова А. І.; Коваленко Людмила Борисівна, по закінченню ХДУ приступила до виконання обов’язків асистента кафедри вищої математики ХІІКБ та одночасно склала іспити та була зарахована до заочної аспірантури ІРЕ ім. О. Я Усикова.
Після захисту в 2003 р. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук, Людмила Борисівна захопилася оновленням методичної бази дисциплін, які викладала в Університеті. Захоплення підготовкою до видання методичної літератури вилилося в громадське доручення, її призначили заступником завідувача кафедри вищої математики з навчально-методичної роботи. В липні 2019 р. Коваленко Л. Б. було обрано за конкурсом на посаду завідувача кафедри вищої математики.

У 2000-ні роки кафедра поповнювалася як молодими фахівцями – Сидоровим Максимом Вікторовичем, Шульгіною Світланою Сергіївною, Вороновською Ларисою Петрівною, Кобець Ганною Олександрівною, Радченко Валерієм Вікторовичем, Кузнецовою Анною Анатоліївною, Ситниковою Юлією Валеріївною, Ламтюговою Світланою Миколаївною, так і досвідченими викладачами – Мордовцевим Сергієм Михайловичем, Архиповою Оленою Семенівною та Пахомовою Євгенією Серафімівною. Мордовцев С. М. – кандидат фізико-математичних наук, довгі роки працював на кафедрі теоретичної механіки, потім, за сумісництвом на факультеті післявузівської підготовки ХІІКБ, а в 2012 р. за запрошенням завідувача кафедри проф. Колосова А. І. перейшов на кафедру вищої математики.

Протягом наступного десятиріччя молоді викладачі не лише вдосконалили свій педагогічний досвід, але й довели успішність своїх наукових досліджень: відбувся успішний захист кандидатських дисертацій Сидорова М. В, Вороновської Л. П., Радченко В. В., Ситникової Ю. В., Ламтюгової С. М.
Доценти Ламтюгова Світлана Миколаївна та Ситникова Юлія Валеріївна отримали сертифікати на володіння англійською мовою а рівні В2, і на даний час, за визнанням студентів, вважаються одними з найкращих викладачів Університету, що проводять заняття з іноземними студентами на англійській мови, крім того піклуються про створення якісного методичного забезпечення нового напрямку роботи ХНУМГ імені О. М. Бекетова.

Кафедра вищої математики. 2012 р.

Протягом останнього десятиріччя на кафедрі працювала Александрова Людмила Михайлівна досвідчений викладач, яка працювала на факультеті довузівської підготовки Університету, а в 2014 р. до нас приєдналася Довгаль Ольга Павлівна.